Різниця між Європейським судом з прав людини і Верховним судом України

ЄСПЛ і Верховний суд України – обидва вершини правосуддя, але грають на різних полях. Один стежить, щоб права не порушували в масштабах континенту. Інший – вершить остаточне слово всередині країни. І якщо вам здається, що їх функції подібні – не поспішайте з висновками.

Що таке Європейський суд з прав людини

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) – це міжнародна судова інстанція, яка розташована у Страсбурзі. Він діє на основі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Простими словами – це такий собі “правозахисний щит” для громадян 46 країн-членів Ради Європи, включно з Україною.

Коли національні суди не можуть або не хочуть захистити основні права – ЄСПЛ вступає у гру. Подати заяву до нього може будь-хто: хоч українець, хоч італієць, хоч норвежець.

Але є нюанс: треба пройти всі внутрішні судові інстанції у своїй країні. ЄСПЛ – не швидка допомога, а скоріше апеляція останньої надії.

До речі, цікаво, що сам ЄСПЛ не скасовує рішення національних судів. Його завдання – констатувати, чи було порушено право. А вже держава має вирішувати, як виправити ситуацію. Це, до речі, пояснює чому, навіть після виграної справи в ЄСПЛ, українські суди можуть ігнорувати висновки. Але не безкарно.

“Конвенція є живим інструментом, який слід тлумачити у світлі сучасних умов”, – говорив ЄСПЛ у справі Tyrer v. the United Kingdom.

Хто такий Верховний суд України

Верховний суд України – це найвища судова інстанція нашої країни. Його рішення – фінальні крапки у справах, що проходять крізь касаційне сито. До нього доходять не всі – лише ті, хто подолав першу й апеляційну інстанції. І, звісно, не кожна справа туди потрапляє – фільтр доволі щільний.

Цей суд – це не лише вершина судової ієрархії, а ще й гарант однаковості правозастосування.

Простіше кажучи: щоб один суддя в Ужгороді не трактував закон інакше, ніж інший у Харкові. А ще – це суд, що постійно маневрує між політикою, суспільством і законом. І саме тому його роль набагато делікатніша, ніж здається.

Цікаво, що саме Верховний суд часто посилається на практику ЄСПЛ у своїх рішеннях. Але! Це посилання – не обов’язок, а добровільний жест цивілізованості. Хоча в теорії практика ЄСПЛ є частиною національного законодавства, на практиці судді іноді “забувають” про це.

“Зобов’язання держав-учасниць дотримуватись рішень Суду є беззаперечним”, – зазначено у рішенні ЄСПЛ Broniowski v. Poland.

Порівняльна таблиця

Критерій	ЄСПЛ	Верховний суд України
Рівень	Міжнародний	Національний
Юрисдикція	Права людини в рамках Ради Європи	Усі правові спори всередині України
Місцезнаходження	Страсбург, Франція	Київ, Україна
Хто може звернутися	Будь-який громадянин країни-члена	Сторони конкретної справи
Функції	Оцінка порушень Конвенції	Остаточне вирішення справи за українським правом
Зобов’язальність рішень	Для держави, не конкретної справи	Прямо обов’язкові для виконання
Сфера впливу	Наднаціональна	Внутрішня

У чому ж основні відмінності

Сфера дії

Верховний суд оперує українським правом, законами та підзаконними актами. Він вирішує спори між громадянами, бізнесом та державою. ЄСПЛ же – це про права людини в їх класичному вигляді: право на життя, справедливий суд, свободу висловлювань тощо.

Статус рішень

Рішення Верховного суду є обов’язковими в межах конкретної справи. Вони мають силу безпосередньо. А от рішення ЄСПЛ – це сигнали для держави. Якщо вона порушила Конвенцію, то має виправити ситуацію – змінити закон, переглянути справу або компенсувати шкоду.

Доступність

ЄСПЛ – це марафон. До нього не звертаються одразу. Потрібно пройти всі кола судового пекла вдома. І тільки тоді – останній шанс у Страсбурзі. А Верховний суд – це “верхній поверх” вітчизняної судової системи. Ближчий, але не завжди простіший.

Рівень впливу

Тут ситуація цікава. ЄСПЛ може змусити державу змінити закон. А Верховний суд – навряд чи. Але ВСУ – це джерело судової практики, яка має пряму силу. Отже, один впливає через зобов’язання, інший – через приклад.

Приклади

1. У справі Сергій Волков проти України ЄСПЛ визнав незаконним звільнення судді, вказавши, що було порушено право на справедливий суд. Це змусило державу переглянути кадрову практику в судовій системі.
2. Верховний суд у справі про перерахунок пенсій військовим прямо послався на рішення ЄСПЛ, захищаючи право громадян на соціальне забезпечення.

Висновок: чим відрізняється Європейський суд з прав людини і Верховний суд України

1. ЄСПЛ – це міжнародний арбітр прав людини; Верховний суд – національний арбітр усіх юридичних спорів.
2. ЄСПЛ фокусується на порушеннях Конвенції; Верховний суд – на правильному застосуванні українського права.
3. Рішення ЄСПЛ – сигнали для держави; рішення ВСУ – обов’язкові правові акти.
4. До ЄСПЛ звертаються після усіх судів; до Верховного – у межах касації.
5. ЄСПЛ впливає через міжнародні зобов’язання; Верховний суд – через судову практику.

От і маємо дві різні вершини. Одна – міжнародна, яка дивиться на вас із висоти європейських стандартів. Друга – наша, українська, яка щодня формує правову реальність. І, чесно кажучи, добре, що маємо обидві. Бо коли одна мовчить – інша може сказати те, що важливо.