Різниця між статтею 335 та статтею 336 ККУ

Після отримання повістки люди часто плутають статті 335 і 336 КК України. Хоча обидві пов’язані з військовим обов’язком, вони стосуються різних видів призову та різних категорій громадян. Саме через це однакові на перший погляд ситуації можуть отримати зовсім іншу правову оцінку.

Основні відмінності

• Вид призову. Стаття 335 стосується строкової служби. Стаття 336 – мобілізації або призову резервістів в особливий період.
• Період дії. Стаття 335 пов’язана з призовом на строкову службу. Стаття 336 застосовується під час мобілізації або особливого періоду.
• Категорія осіб. За статтею 335 відповідальність може наставати для призовників. За статтею 336 – для військовозобов’язаних і резервістів.
• Підстава виклику. Для статті 335 – рішення про строковий призов. Для статті 336 – мобілізаційні заходи.
• Об’єкт захисту. Стаття 335 охороняє порядок комплектування строкової служби. Стаття 336 – порядок мобілізації.
• Типовий приклад. Неявка призовника на строкову службу – можливі ознаки статті 335. Неявка після мобілізаційної повістки – можливі ознаки статті 336.

Що передбачає стаття 335 КК України

Стаття 335 Кримінального кодексу України встановлює відповідальність за ухилення від призову на строкову військову службу.

Йдеться саме про випадки, коли громадянин підлягає строковому призову відповідно до чинного законодавства та умисно ухиляється від нього. Наприклад, до змін у законодавстві призовник після проходження медичної комісії отримував повістку із зазначенням дати прибуття до збірного пункту в Полтаві, однак без поважних причин не з’являвся.

💡 Важливий момент! Починаючи з періоду воєнного стану, проведення строкового призову фактично призупинене. Через це стаття 335 сьогодні застосовується значно рідше, ніж до 2022 року.

“Ухилення від призову на строкову військову службу…” – стаття 335 Кримінального кодексу України.

Саме строкова військова служба є ключовою ознакою цієї статті.

Що передбачає стаття 336 КК України

Стаття 336 Кримінального кодексу України встановлює відповідальність за ухилення від призову під час мобілізації або за призовом резервістів в особливий період.

Наприклад, військовозобов’язаний у Львові пройшов військово-лікарську комісію, був визнаний придатним до військової служби, отримав мобілізаційне розпорядження із зазначенням конкретної дати прибуття до територіального центру комплектування, але свідомо не прибув без поважних причин. За таких обставин можуть перевірятися ознаки статті 336.

🔍 До речі! Саме ця стаття останніми роками найчастіше згадується у кримінальних провадженнях, пов’язаних із мобілізацією.

“Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період…” – стаття 336 Кримінального кодексу України.

Ключове слово тут – “мобілізація”, а не строкова служба.

Порівняльна таблиця

Критерій	Стаття 335 КК України	Стаття 336 КК України
Вид призову	Строкова служба	Мобілізація
Категорія осіб	Призовники	Військовозобов’язані, резервісти
Особливий період	Не є обов’язковим	Обов’язковий
Основний документ	Повістка на строкову службу	Мобілізаційна повістка
Орган	ТЦК та СП	ТЦК та СП
Предмет доказування	Умисне ухилення від строкового призову	Умисне ухилення від мобілізації
Актуальність у 2026 році	Обмежена	Дуже висока
Судова практика	Значно менше нових справ	Велика кількість проваджень
Санкція	Кримінальна відповідальність	Кримінальна відповідальність

Типові помилки

• Вважати статті однаковими. Обидві стосуються військового обов’язку, але регулюють різні види призову. Через це одна й та сама поведінка не завжди підпадає під однакову норму.
• Не розрізняти призовника і військовозобов’язаного. Це різні юридичні статуси, які мають вирішальне значення для правильної кваліфікації.
• Ігнорувати зміни законодавства. Після початку повномасштабної війни система комплектування Збройних Сил України істотно змінилася, тому старі пояснення часто вже не відповідають сучасній практиці.
• Оцінювати лише факт неявки. Суд перевіряє порядок вручення документів, результати військово-лікарської комісії та наявність законних підстав для призову.
• Покладатися лише на повідомлення із соцмереж. Остаточну оцінку дають лише офіційні документи та матеріали кримінального провадження.

Детальні відмінності у практиці

Чому дата вручення документів має значення

Зі свого боку я помітив, що у кримінальних провадженнях часто детально перевіряють не лише сам факт вручення повістки, а й дату, місце, спосіб повідомлення та підпис особи. Навіть одна процесуальна помилка може вплинути на подальший перебіг справи.

Як військово-лікарська комісія впливає на кваліфікацію

Результати військово-лікарської комісії нерідко стають одним із головних доказів. Якщо особа не була визнана придатною до військової служби, оцінка ситуації може істотно змінитися.

⚡ Цікавий факт! У багатьох судових рішеннях аналізують не лише медичні документи, а й журнали реєстрації, відеозаписи вручення повісток і пояснення працівників територіальних центрів комплектування.

Чому старі статті в інтернеті вводять в оману

Чимало матеріалів, написаних до 2022 року, детально пояснюють саме строковий призов. Після запровадження воєнного стану практичне значення статті 336 суттєво зросло, а стаття 335 відійшла на другий план.

Як суд оцінює поважні причини

Мій досвід підказує, що самих пояснень людини недостатньо. Суд перевіряє лікарняні листки, офіційні довідки, документи про лікування та інші матеріали, які можуть підтвердити причини неявки.

🚨 Зверніть увагу! Остаточну кваліфікацію визначає суд після аналізу всіх доказів, а не лише на підставі повідомлення про підозру.

Як зрозуміти, яка стаття стосується вашої ситуації

• Якщо питання пов’язане зі строковою військовою службою, насамперед перевіряють ознаки статті 335 КК України. У сучасних умовах такі випадки трапляються значно рідше через особливості законодавства під час воєнного стану.
• Якщо людина підлягає мобілізації або призову резервістів, аналізують відповідність статті 336. Саме вона найчастіше застосовується у кримінальних провадженнях останніх років.
• Якщо виникають сумніви щодо правового статусу особи або виду призову, насамперед перевіряють документи територіального центру комплектування, результати військово-лікарської комісії та чинні нормативні акти.

Висновок+контрольний список для правильної оцінки

• Починайте з питання, який саме вид призову стосується ситуації. Саме це найшвидше допомагає відрізнити статтю 335 від статті 336.
• Перевіряйте свій правовий статус. Призовник і військовозобов’язаний мають різні права та обов’язки.
• Не спирайтеся на старі публікації, написані до 2022 року. Частина з них уже не відповідає сучасній практиці.
• Аналізуйте документи, а не чутки. Повістки, висновки військово-лікарської комісії та офіційні повідомлення мають вирішальне значення.
• Не плутайте строкову службу з мобілізацією. Це різні правові механізми.
• Якщо виникли сумніви, зверніть увагу на підставу виклику. Саме вона часто визначає правильну статтю Кримінального кодексу.
• Пам’ятайте, що суд оцінює не лише факт неявки, а й усі обставини справи. Документальне підтвердження має велике значення.
• Для швидкого запам’ятовування достатньо одного правила: стаття 335 стосується строкового призову, стаття 336 – мобілізації та особливого періоду.

Відповідаю на часті запитання

Чи застосовується стаття 335 КК України під час воєнного стану?

Як на мене, сьогодні такі випадки трапляються вкрай рідко, оскільки строковий призов фактично не проводиться. Саме тому більшість нових кримінальних проваджень пов’язана зі статтею 336.

Чи однакова процедура вручення документів для статей 335 і 336?

Ні. Хоча обидві ситуації пов’язані з діяльністю ТЦК та СП, підстави виклику та юридичні наслідки різняться. Суд окремо перевіряє обставини кожного виду призову.

Чи може кваліфікація змінитися під час розслідування?

Так. Наскільки я можу судити, якщо під час досудового розслідування з’являться нові документи або уточняться обставини призову, правова оцінка може бути переглянута.

Чому в новинах майже завжди згадують саме статтю 336 КК України?

Причина досить проста. Саме ця стаття безпосередньо пов’язана з мобілізацією, яка залишається актуальною в умовах особливого періоду, тому вона значно частіше фігурує у сучасній судовій практиці.