Різниця між переливанням крові та переливанням плазми

Різниця між переливанням крові та переливанням плазми

Переливання крові та плазми мають різні завдання: еритроцити відновлюють перенесення кисню, а плазма поповнює фактори згортання та інші білки.

Ключові відмінності двох переливань

  • Що вводять: кров або її еритроцитарний компонент проти плазми.
  • Головна мета: відновити кисневу ємність крові проти поповнити фактори згортання.
  • Коли потрібно: крововтрата та анемія проти кровотечі з порушенням згортання.
  • Клітини: еритроцити присутні проти плазми без значної кількості клітин.
  • Об’єм: еритроцитарний компонент компактніший, плазма містить значну частку рідини.
  • Зберігання: еритроцити можуть зберігатися до 42 діб залежно від розчину, плазма має інші температурні режими.
  • Сумісність: для еритроцитів особливо важливі АВ0 та резус-сумісність, для плазми принципи сумісності відрізняються.

Що таке переливання крові

У побуті “переливання крові” часто означає введення цільної крові. У сучасній трансфузіології значно частіше пацієнту вводять конкретний компонент – наприклад, концентрат еритроцитів. Український центр трансплант-координації прямо зазначає, що система крові працює з еритроцитарними, тромбоцитарними та плазмовими компонентами, а цільну кров переливають лише в окремих ситуаціях.

Еритроцити містять гемоглобін, який переносить кисень від легень до тканин. Тому їх трансфузія має сенс тоді, коли організму бракує еритроцитів або киснева ємність крові стала недостатньою.

“Трансфузії еритроцитів спрямовані на поповнення дефіциту еритроцитів у разі анемічних станів”.

Саме так описувала призначення еритроцитарного компонента чинна в українській трансфузіологічній практиці документація.

Цікавий факт! Еритроцити після заготівлі можуть зберігатися при температурі +2…+6 °C до 42 діб, залежно від консерванту.

Що таке переливання плазми

Плазма – рідка частина крові. У ній містяться білки, фактори згортання, електроліти та інші розчинені речовини. Тому плазма потрібна для іншої задачі: поповнення речовин, які беруть участь у згортанні крові.

В українській системі крові окремо виділяють свіжозаморожену плазму, плазму, збіднену на кріопреципітат, і кріопреципітат.

Американська асоціація банків крові також описує плазму як компонент, який насамперед застосовують для заміщення факторів згортання за наявності відповідних показань.

💡 Важливий момент! Плазма не є “слабшою кров’ю”. Це окремий компонент із власним складом і конкретними показаннями до трансфузії.

Порівняння переливання крові та плазми

Критерій Кров або еритроцити Плазма
Основний компонент Еритроцити Рідка частина крові
Головна функція Перенесення кисню Згортання та білковий склад
Типова причина Крововтрата, анемія Дефіцит факторів згортання
Гемоглобін Є у значній кількості Практично відсутній
Клітинні елементи Переважно еритроцити Клітин майже немає
Основний продукт Еритроцитарний компонент Свіжозаморожена плазма
Температура зберігання +2…+6 °C для еритроцитів Заморожений стан для свіжозамороженої плазми
Тривалість зберігання До 42 діб залежно від розчину Залежить від конкретного плазмового компонента
Головний ефект Підвищення кисневої ємності Поповнення факторів згортання

Детальні відмінності переливання

Чому при анемії потрібні еритроцити

Уявімо пацієнта після значної крововтрати. Об’єм циркулюючої крові можна підтримувати рідинами, але це не повертає втрачений гемоглобін. Саме тому еритроцитарний компонент має окрему роль: він збільшує масу клітин, які переносять кисень. AABB у рекомендаціях 2023 року для більшості стабільних госпіталізованих дорослих описує обмежувальну стратегію переливання з орієнтиром 7-8 г/дл гемоглобіну, але рішення залежить також від симптомів і клінічного стану.

Чому плазма потрібна при порушенні згортання

Кровотеча може виникати не лише через втрату крові, а й через дефіцит факторів згортання. У такій ситуації додаткові еритроцити самі по собі не відновлюють потрібний набір плазмових факторів.

“Плазма показана для заміщення факторів згортання у пацієнта з кровотечею або коагулопатією”.

Таке формулювання наведене в навчальних матеріалах AABB щодо основ трансфузійної медицини.

Чому цільну кров переливають не завжди

Одна доза донорської крові може бути розділена на компоненти. Український центр трансплант-координації зазначає, що з донації можна отримати еритроцити, тромбоцити та плазму, а одна доза крові в багатьох випадках здатна задовольнити потреби більш ніж одного пацієнта.

Це має практичний сенс: пацієнту вводять саме той компонент, якого бракує. Для системи крові це також означає раціональніше розподілення донорського матеріалу.

Чому плазму не переливають “про всяк випадок”

Плазма містить багато активних компонентів, тому її введення без відповідних показань не є нейтральною процедурою. AABB окремо вказує, що профілактичне переливання плазми за відсутності кровотечі або значущої коагулопатії може не мати очікуваної користі та пов’язане з ризиками трансфузії.

🚨 Зверніть увагу! Потреба в плазмі не визначається лише низьким гемоглобіном. Гемоглобін характеризує киснеперенесення, а питання плазмової трансфузії пов’язане передусім зі станом системи згортання.

Як перевіряють сумісність

Перед трансфузією медики перевіряють дані пацієнта та компонента крові. Для еритроцитарних компонентів особливе значення мають група АВ0, резус-належність і проби на сумісність. Український центр трансплант-координації описує також перевірку Келл-належності та скринінг антитіл.

Плазма має інший принцип сумісності, адже головну роль тут відіграють антитіла до групових антигенів, які містяться в плазмі донора. Тому поняття “сумісна кров” і “сумісна плазма” не можна механічно прирівнювати.

🔍 До речі! Законодавча база України у 2025-2026 роках окремо регулює систему донорської крові та її компонентів. Наприклад, наказ МОЗ №404 від 26 березня 2026 року визначає порядок залучення населення до добровільного безоплатного донорства крові та компонентів крові.

Поширені помилки під час переливання

  • “Плазма підвищує гемоглобін” → Плазма практично не виконує роль переносника кислороду. Для збільшення маси еритроцитів потрібен еритроцитарний компонент, якщо для цього є медичні показання.
  • “Переливання крові завжди означає цільну кров” → У лікарнях часто переливають окремі компоненти. Цільна кров має окремі показання та не є універсальним варіантом.
  • “Плазма потрібна при будь-якій кровотечі” → Її потреба пов’язана зі станом згортання та конкретною клінічною ситуацією. Сам факт кровотечі ще не означає автоматичну потребу в плазмі.
  • “Для плазми достатньо знати групу пацієнта” → Трансфузійний процес включає перевірку компонента та його сумісності за встановленими процедурами.
  • “Еритроцити й плазма зберігаються однаково” → Для цих компонентів потрібні різні умови зберігання, оскільки вони мають різний склад і призначення.

Що обрати залежно від ситуації

  • Є значна крововтрата або анемічний стан → у трансфузійній практиці розглядають еритроцитарний компонент, якщо клінічні показання свідчать про потребу відновити киснеперенесення. Без достатньої кількості еритроцитів плазма цю проблему не вирішує.
  • Є кровотеча разом із дефіцитом факторів згортання → може розглядатися трансфузія плазми. Її завданням буде поповнення плазмових факторів, а не підвищення гемоглобіну.
  • Потрібна допомога після масивної крововтрати → медична команда може працювати одразу з кількома компонентами крові. Українське МОЗ має окремі методичні рекомендації щодо протоколів масивної трансфузії компонентів крові для постраждалих.

Висновок+контрольний список: кров чи плазма

  1. Еритроцитарний компонент потрібен для відновлення здатності крові переносити кисень. Плазма має інше завдання – поповнювати розчинні компоненти, передусім фактори згортання.
  2. Після значної крововтрати проблема може стосуватися маси еритроцитів. Саме тому плазма не є заміною еритроцитарному компоненту.
  3. При порушеннях згортання ситуація інша. Плазма може містити потрібні фактори, яких бракує організму.
  4. У сучасній трансфузіології часто переливають компоненти крові, а не всю донорську кров. Це дає змогу точніше підібрати компонент під конкретну клінічну потребу.
  5. Еритроцити зберігають при +2…+6 °C, а максимальний строк залежить від консерванту й може становити 42 доби. Плазмові компоненти мають інший режим зберігання.
  6. Сумісність еритроцитів і плазми оцінюють за різними принципами. АВ0 та резус мають особливе значення під час трансфузії еритроцитів.
  7. Плазму не переливають лише через бажання “підняти білок” або для профілактики без відповідних показань. Її трансфузія пов’язана передусім із конкретними порушеннями гемостазу.
  8. Остаточне рішення про компонент, його дозу та спосіб трансфузії приймає медична команда після оцінки стану пацієнта. Для читача головне правило просте: кров і плазма – різні компоненти з різними функціями.

Відповідаю на часті запитання

Що краще переливати при низькому гемоглобіні – кров чи плазму?
Якщо проблема пов’язана саме з дефіцитом еритроцитів і зниженою кисневою ємністю крові, плазма не є заміною еритроцитарному компоненту. Я б дивився насамперед на причину анемії, рівень гемоглобіну та клінічний стан.

Чи можна переливати плазму іншої групи крові?
Для плазми правила сумісності відрізняються від правил для еритроцитів, оскільки плазма містить антитіла. Тому я б не орієнтувався на просте правило “та сама група” без даних про конкретний компонент і протокол закладу.

Скільки часу триває переливання плазми?
Єдиної тривалості для всіх трансфузій немає: час залежить від кількості компонента, стану пацієнта та клінічної ситуації. Швидкість введення визначає медичний персонал, а під час трансфузії стан людини контролюють.

Чим відрізняється переливання плазми від переливання цільної крові?
Цільна кров містить одразу клітинні та плазмові компоненти, тоді як плазма є лише рідкою частиною крові. На практиці компонентна терапія дає змогу вводити саме еритроцити, плазму чи тромбоцити залежно від медичної потреби.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *