Різниця між електронною довіреною третьою стороною та нотаріусом

Коли справа доходить до підтвердження документів, виникає логічне питання: звертатися до нотаріуса чи скористатися послугами електронної довіреної третьої сторони? І хоч обидва варіанти забезпечують “легітимність” дій, вони працюють за різними правилами гри.

Хто такий нотаріус і що він робить

Нотаріус – це посадова особа, яка виконує публічні функції з посвідчення правочинів, фактів і документів. Його повноваження визначено законом і жорстко врегульовано.

Коли ви звертаєтесь до нотаріуса, він:

• Перевіряє особу учасників правочину
• Засвідчує справжність підписів
• Встановлює волевиявлення сторін
• Фіксує дату й зміст дій у реєстрах
• Видає нотаріально завірені копії документів

Його підпис і печатка мають силу доказу в суді, а посвідчення договору нотаріусом – це, умовно кажучи, “юридичний щит” на випадок спорів.

Що таке електронна довірена третя сторона

А тепер – інший полюс. Електронна довірена третя сторона (ЕДТС) – це суб’єкт, що надає сервіси електронної ідентифікації, зберігання електронних підписів, позначок часу, шифрування та інші довірчі послуги.

Її головна мета – забезпечити довіру до електронних документів так само, як нотаріус забезпечує довіру до паперових. І якщо говорити коротко, то ЕДТС – це цифровий еквівалент нотаріуса, але в межах інформаційного простору.

В Україні такі послуги надають, наприклад, ДП “Дія”, ПриватБанк, АЦСК “Україна” та інші акредитовані центри.

Порівняльна таблиця

Критерій	Нотаріус	Електронна довірена третя сторона
Сфера діяльності	Офлайн, паперові документи	Онлайн, електронні документи
Юридична основа	Закон “Про нотаріат”	Закон “Про електронні довірчі послуги”
Вид підтвердження	Підпис і печатка	Кваліфікований електронний підпис (КЕП)
Ідентифікація особи	Особиста присутність	Електронна ідентифікація
Ступінь формальності	Високий (строгі вимоги)	Відносно гнучкий, залежить від сервісу
Застосування	Договори, заяви, довіреності тощо	Податкові документи, е-торги, подання заяв
Вартість	Висока (залежно від дії)	Зазвичай безкоштовна або символічна
Швидкість	Залежить від черги та часу роботи	Практично миттєво

У чому ж головні відмінності?

1. Контекст використання

Нотаріус – це про живе спілкування, перевірку “на око” і про юридичну силу офлайн. Ви прийшли, ви підписали, він завірив – усе чітко. ЕДТС же працює з тими ж принципами, але у цифровому середовищі.

2. Рівень захисту

Це цікаво: кваліфікований електронний підпис, сформований за допомогою ЕДТС, згідно із законодавством має таку ж юридичну силу, як і підпис, засвідчений нотаріусом. І це не вигадка. Стаття 18 Закону України “Про електронні довірчі послуги” чітко стверджує:

“Кваліфікований електронний підпис юридично прирівнюється до власноручного підпису.”

Але! Попри це, у багатьох держорганів, банків і контрагентів усе ще зберігається упередження: хочеш бути “на безпеці” – іди до нотаріуса.

3. Доступність і комфорт

ЕДТС – це історія про зручність. Сидите вдома, натиснули кілька кнопок, документ вже підписано. А нотаріус – це черга, кабінет, годинник на стіні, і ще каву наливає хтось третій.

4. Прийнятність у різних інстанціях

Деякі документи обов’язково потребують нотаріального посвідчення (скажімо, договір купівлі-продажу квартири). І тут електронна довірена третя сторона безсила. А от подання податкової звітності, підписання актів або контрактів в електронному середовищі – будь ласка, ЕДТС справляється чудово.

5. Психологічний фактор довіри

Довіряєш більше людині в костюмі, яка ставить печатку, ніж алгоритму, який ставить цифровий слід? Це нормально. Але поступово довіра до ЕДТС зростає – особливо серед бізнесу та ІТ-сектору.

6. Контроль з боку держави

Нотаріус працює під пильним оком Мін’юсту. ЕДТС – під контролем центрального органу з питань цифровізації. До речі, список акредитованих ЕДТС публікується на сайті Мінцифри.

Висновок: чим відрізняється електронна довірена третя сторона та нотаріус

• Нотаріус – це офіційна особа, що посвідчує паперові документи офлайн;
• ЕДТС – це цифровий сервіс, що забезпечує юридичну силу електронним документам.

Ось ключові різниці:

• Формат: папір проти цифри;
• Місце дії: офіс нотаріуса проти онлайн-платформи;
• Застосування: юридично важливі дії (спадщина, нерухомість) проти бізнес-рутини (акти, договори, звіти);
• Швидкість і зручність: у ЕДТС – миттєво; у нотаріуса – формально і з очікуванням;
• Ціна: нотаріус – дорожче; ЕДТС – доступніше.

Маю сказати, що за електронними сервісами майбутнє, але й нотаріуси ще довго не вийдуть із гри. Бо поки не всі довіряють електронному, є сенс тримати два інструменти під рукою. Як ключі – один фізичний, інший цифровий. І обидва – важливі.