Різниця між кістковою пластикою та синус-ліфтингом

Якщо для імпланта не вистачає кістки, лікар може запропонувати кісткову пластику або синус-ліфтинг. Вони вирішують різні анатомічні проблеми.

Коротко: у чому головна різниця

• Зона втручання: кісткова пластика відновлює об’єм кістки в потрібній ділянці; синус-ліфтинг працює у верхній щелепі біля гайморової пазухи.
• Головна мета: пластика додає або нарощує кістковий об’єм; синус-ліфтинг збільшує вертикальну висоту кістки під пазухою.
• Причина: пластика часто потрібна через атрофію або дефект кісткового гребеня; синус-ліфтинг – коли дно пазухи розташоване надто близько до місця імплантації.
• Матеріал: при пластиці можуть застосовувати кісткові матеріали; під час синус-ліфтингу теж може вводитися кістковий матеріал, але він розміщується під піднятою слизовою пазухи.
• Анатомія: синус-ліфтинг стосується лише ділянок верхньої щелепи поблизу гайморової пазухи.
• Обсяг: кісткова пластика може бути горизонтальною або вертикальною; синус-ліфтинг спрямований передусім на збільшення висоти.
• Комбінація: синус-ліфтинг сам може містити елемент кісткової аугментації, тому ці поняття не завжди взаємовиключні.

Що таке кісткова пластика

Кісткова пластика в стоматології – це група процедур для збільшення або відновлення об’єму кісткової тканини перед імплантацією чи під час неї. Кістка може втрачати ширину й висоту після видалення зуба, тривалої відсутності зубів або через локальну атрофію.

Матеріал може походити з власної кістки пацієнта або бути кістковим замінником іншого походження. Конкретний матеріал підбирають з урахуванням обсягу дефекту, його форми та майбутнього розташування імпланта.

Наприклад, якщо на ділянці верхньої щелепи бракує ширини гребеня на кілька міліметрів, питання може стосуватися саме горизонтального нарощування. Синус-ліфтинг тут не вирішує проблему, адже він працює з висотою кістки під гайморовою пазухою.

Що таке синус-ліфтинг

Синус-ліфтинг – це підняття дна гайморової пазухи для збільшення вертикального простору під нею. Процедура актуальна переважно в бічних відділах верхньої щелепи, де після втрати зубів кісткова тканина атрофується, а пазуха може займати більший об’єм.

Є два основні підходи: через альвеолярний гребінь і через бічне вікно. У літературі трансгребеневий варіант часто розглядають при залишковій висоті кістки близько 5-8 мм, тоді як бічний доступ частіше застосовують при меншій висоті та за необхідності значнішого вертикального приросту.

⚡ Цікавий факт! У метааналізі 2024 року об’єднали дані 17 досліджень: 547 гайморових пазух і 696 імплантів. Різниці в короткостроковій виживаності імплантів між варіантами синус-ліфтингу з кістковим матеріалом і без нього не отримали.

Кісткова пластика та синус-ліфтинг: порівняння

Критерій	Кісткова пластика	Синус-ліфтинг
Основна зона	Різні ділянки щелепи	Бічна верхня щелепа
Головна мета	Збільшення об’єму кістки	Збільшення висоти під пазухою
Робота з пазухою	Не обов’язково	Так
Напрям приросту	Вертикальний, горизонтальний або комбінований	Переважно вертикальний
Типова причина	Атрофія, дефект гребеня	Низька висота кістки під пазухою
Кістковий матеріал	Може бути потрібний	Може бути потрібний
Зв’язок з імплантом	До, під час або в окремих випадках після процедури	До або разом з імплантацією
Основний анатомічний ризик	Пов’язаний із зоною пластики	Перфорація слизової гайморової пазухи
Основна оцінка	Ширина та висота кісткового гребеня	Залишкова висота, анатомія пазухи
Ключова особливість	Відновлення кісткового об’єму	Зміна положення дна пазухи

Типові помилки під час порівняння процедур

• Вважати синус-ліфтинг окремим видом пластики без зв’язку між процедурами. Насправді під час синус-ліфтингу теж може виконуватися кісткова аугментація. Відмінність насамперед у тому, де саме формується додатковий простір.
• Думати, що синус-ліфтинг потрібен на нижній щелепі. Гайморова пазуха розташована у верхній щелепі, тому така процедура стосується саме її бічних ділянок.
• Оцінювати ситуацію лише за одним показником висоти. На планування впливають ширина гребеня, форма пазухи, перегородки та стан слизової.
• Вважати, що кістковий матеріал обов’язково потрібен при кожному синус-ліфтингу. Сучасні роботи описують і варіанти без кісткового матеріалу.
• Ігнорувати анатомію гайморової пазухи. Її форма та перегородки можуть змінювати технічні умови операції.

Детальні відмінності у реальних ситуаціях

Коли бракує ширини кісткового гребеня

Уявімо ділянку після втрати премоляра або моляра, де кістковий гребінь став вузьким. Якщо проблема полягає саме в горизонтальному дефіциті, синус-ліфтинг не додає потрібної ширини – тут питання стосується іншого виду кісткової аугментації.

Я звернув би увагу саме на форму дефекту: кілька міліметрів нестачі по ширині та кілька міліметрів нестачі по висоті – це вже дві різні задачі.

Коли кістка під пазухою має лише 3-5 мм

Тут ситуація цікавіша. Сучасні роботи вже описують трансгребеневий синус-ліфтинг навіть при залишковій висоті 3-5 мм, хоча такі випадки потребують особливої оцінки анатомії. У дослідженні 2026 року за участю 149 пацієнтів виживаність імплантів була близькою: 91,30% після модифікованого трансгребеневого підходу та 93,75% після бічного доступу.

Це хороший приклад того, чому цифра 5 мм не є магічною межею для всіх пацієнтів.

💡 Важливий момент! У дослідженні 2025 року для ділянок із залишковою висотою кістки не більше 5 мм вивчали 104 імпланти. Післяопераційних ускладнень протягом перших 6 місяців не зафіксували в жодній із двох груп.

Чому має значення стан слизової пазухи

Синус-ліфтинг працює поруч із тонкою слизовою оболонкою гайморової пазухи. Її перфорація є однією з відомих технічних проблем процедури, тому оцінка пазухи перед втручанням має окреме значення.

У метааналізі 2023 року для трансгребеневого підходу при висоті кістки до 6 мм частота перфорації слизової становила близько 5,4%, а виживаність імплантів після щонайменше року спостереження – 96,5%.

Коли процедури можуть поєднуватися

Ось тут виникає головна плутанина. Пацієнту можуть сказати про “нарощування кістки” та “синус-ліфтинг” в одному плані лікування, і це не обов’язково дві конкуруючі процедури.

Синус-ліфтинг створює додатковий простір під пазухою, а кістковий матеріал може заповнювати цей простір. Тобто синус-ліфтинг може бути способом отримати необхідну висоту, а кісткова аугментація – частиною того, як формується нова кісткова тканина.

🚨 До речі! У систематичному огляді 2024 року щодо матеріалу з власних зубних тканин для синус-аугментації розглянули 7 клінічних робіт, 128 учасників і 192 імпланти. Автори назвали такий матеріал потенційною альтернативою, але наголосили на обмеженій кількості доказів і неоднорідності робіт.

Що обрати залежно від дефекту

• Бракує ширини гребеня. Якщо на КЛКТ видно горизонтальний дефіцит, лікар оцінює кісткову пластику. Без відновлення ширини може не вистачити простору для правильної позиції імпланта.
• Бракує висоти під гайморовою пазухою. Тут розглядають синус-ліфтинг та альтернативи, зокрема коротші імпланти в окремих анатомічних ситуаціях. Якщо проігнорувати низьку висоту, стандартний імплант може не мати достатньої кісткової опори.
• Є одночасно дефіцит ширини та висоти. План може містити кілька етапів або комбіновану аугментацію. Саме тому КЛКТ перед імплантацією дає набагато більше інформації, ніж звичайний двовимірний знімок.
• Потрібен синус-ліфтинг, але кістковий матеріал викликає питання. Сучасна література описує як трансплантаційні, так і безтрансплантаційні підходи. У метааналізі 2024 року короткострокова виживаність імплантів у цих групах істотно не відрізнялася.

Висновок+контрольний список для імплантації

1. Кісткова пластика – ширше поняття для збільшення або відновлення кісткового об’єму. Синус-ліфтинг – конкретна процедура для збільшення висоти кістки під гайморовою пазухою.
2. Синус-ліфтинг стосується лише верхньої щелепи в зоні гайморових пазух. На нижній щелепі такої процедури не проводять.
3. Дефіцит ширини та дефіцит висоти – різні анатомічні задачі. Для їх оцінки лікар дивиться не лише на кількість відсутньої кістки, а й на форму ділянки.
4. Орієнтир близько 5 мм часто зустрічається в літературі щодо синус-ліфтингу, але це не універсальна межа. Сучасні роботи описують процедури навіть при 3-5 мм залишкової висоти.
5. Синус-ліфтинг може виконуватися з кістковим матеріалом або без нього. Доступні дані 2024-2025 років показують високі показники виживаності імплантів у різних варіантах.
6. Анатомія пазухи має значення не менше за цифру висоти кістки. Перегородки, форма пазухи та стан її слизової можуть змінити технічний план.
7. Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” закріплює право повнолітнього пацієнта отримувати достовірну й повну інформацію про стан здоров’я та медичні документи. Це стосується і планування стоматологічних втручань.
8. Перед імплантацією корисно чітко розуміти, яку саме проблему описує лікар: нестачу ширини, нестачу висоти чи обидва дефіцити. Тоді назва процедури вже не звучить як набір незрозумілих стоматологічних термінів.

Відповідаю на часті запитання

Чи можна обійтися без синус-ліфтингу, якщо мало кістки?

Так, у частині випадків розглядають короткі імпланти або інші варіанти. У літературі є дані про імпланти довжиною 4-8 мм при недостатній висоті кістки. Я б не сприймав це як універсальну заміну: анатомія пазухи та параметри конкретної ділянки сильно впливають на план.

Що дорожче: кісткова пластика чи синус-ліфтинг?

Фіксованої ціни немає, адже клініки рахують операцію, матеріал, анестезію, КЛКТ та імплантацію за різними схемами. Я б порівнював не лише ціну самої процедури, а повну суму за весь етап – особливо якщо потрібна додаткова операція.

Чи боляче робити синус-ліфтинг?

Процедура проходить під знеболенням, тому під час операції пацієнт не має відчувати хірургічний біль у звичайному розумінні. Після втручання можливі набряк, дискомфорт або відчуття тиску. Конкретна інтенсивність післяопераційних відчуттів сильно відрізняється.

Скільки часу після кісткової пластики ставлять імплант?

Є різні протоколи: імплант іноді встановлюють одночасно з аугментацією, а іноді після періоду формування кісткової тканини. Я б не прив’язувався до одного числа місяців: термін залежить від обсягу дефекту, стабільності імпланта та виду процедури.