Різниця між статтею 190 та статтею 192 ККУ

Різниця між статтею 190 та статтею 192 ККУ

Отримати чужі гроші можна різними способами. Якщо людина навмисно вводить потерпілого в оману та забирає майно – це одна кримінально-правова ситуація. Якщо ж майнова шкода виникла через обман або зловживання довірою, але без заволодіння майном, кваліфікація може бути зовсім іншою. Саме ця межа відрізняє статті 190 та 192 Кримінального кодексу України.

Основні відмінності

  • Предмет посягання. Стаття 190 стосується заволодіння чужим майном або правом на нього. Стаття 192 – заподіяння майнової шкоди без такого заволодіння.
  • Кінцевий результат. При шахрайстві майно переходить до винного. За статтею 192 власник зазнає збитків, але майно не завжди переходить іншій особі.
  • Спосіб вчинення. Обидві статті передбачають обман або зловживання довірою, але наслідки різняться.
  • Юридична конструкція. Стаття 190 охороняє право власності на майно. Стаття 192 – майнові інтереси власника.
  • Типові приклади. Продаж неіснуючого товару після отримання передоплати – ознаки статті 190. Умисне ухилення від оплати послуг через обман може містити ознаки статті 192.
  • Практика розслідування. Найскладніше для слідства – визначити, чи мало місце саме заволодіння майном.

Що передбачає стаття 190 КК України

Стаття 190 Кримінального кодексу України встановлює відповідальність за шахрайство – заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Наприклад, людина розміщує на популярному маркетплейсі оголошення про продаж генератора за 28 000 грн, отримує повну передоплату на банківську картку та одразу припиняє спілкування з покупцем. Якщо слідство доведе, що продавець із самого початку не мав наміру виконувати свої зобов’язання, дії можуть кваліфікуватися саме за статтею 190.

💡 Важливий момент! Для шахрайства характерний початковий умисел заволодіти майном. Якщо намір виконати договір існував, але згодом виникли фінансові труднощі, ситуація може перейти у площину цивільного спору.

“Шахрайство – це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою” – стаття 190 Кримінального кодексу України.

Саме факт заволодіння майном є визначальною ознакою цього складу злочину.

Що передбачає стаття 192 КК України

Стаття 192 Кримінального кодексу України встановлює відповідальність за заподіяння значної майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства.

Типовий приклад – особа укладає договір на користування обладнанням або приміщенням, приховуючи справжні наміри, а потім умисно не сплачує значну суму за фактично отримані послуги. У результаті власник не втрачає саме майно, але зазнає істотних фінансових збитків.

🔍 До речі! Статтю 192 часто згадують у справах, пов’язаних із господарськими відносинами, орендою, комунальними послугами чи виконанням договорів, коли відсутні ознаки шахрайського заволодіння майном.

“Заподіяння значної майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства…” – стаття 192 Кримінального кодексу України.

Саме фраза “за відсутності ознак шахрайства” є головним орієнтиром під час кваліфікації.

Порівняльна таблиця

Критерій Стаття 190 КК України Стаття 192 КК України
Вид правопорушення Шахрайство Заподіяння майнової шкоди
Основний результат Заволодіння майном Майнова шкода
Перехід майна Так Не обов’язково
Спосіб Обман або зловживання довірою Обман або зловживання довірою
Основний об’єкт Право власності Майнові інтереси
Типові правовідносини Передача майна Виконання договорів, послуг
Ознаки шахрайства Є Відсутні
Предмет доказування Намір заволодіти Факт заподіяння шкоди
Санкції Суворіші Інший обсяг відповідальності

Поширені помилки

  • Вважати будь-який обман шахрайством. Обман сам по собі ще не означає статтю 190. Суд перевіряє, чи отримав винний чуже майно або право на нього.
  • Плутати цивільний спір із кримінальним правопорушенням. Просте невиконання договору без злочинного умислу не завжди утворює склад кримінального правопорушення.
  • Не звертати увагу на початковий намір. Якщо особа від самого початку планувала обманути потерпілого, це одна ситуація. Якщо проблеми виникли вже після укладення договору – оцінка може бути іншою.
  • Ігнорувати поняття майнової шкоди. За статтею 192 вирішальним є саме заподіяння збитків, а не передача майна винній особі.
  • Оцінювати лише суму збитків. Розмір шкоди має значення, але сам по собі не визначає правильну статтю Кримінального кодексу.

Детальні відмінності у практиці

Як суд оцінює початковий умисел

Під час розгляду справи аналізують листування, банківські операції, договори, телефонні розмови та інші докази. Якщо з’ясовується, що продавець уже в день отримання передоплати видалив оголошення, заблокував номер телефону та вивів кошти, це може свідчити про шахрайський умисел.

Чому господарські спори не завжди кримінальні

Зі свого боку я помітив, що люди часто звертаються до поліції після невдалих договірних відносин. Але якщо сторони дійсно планували виконати договір, а порушення виникло через фінансові труднощі або форс-мажор, підстав для статті 190 може не бути.

Цікавий факт! У багатьох судових рішеннях саме аналіз електронного листування, банківських виписок і часу створення оголошень допомагає встановити справжній намір сторін.

Коли стаття 192 стає більш доречною

Бувають ситуації, коли підприємство отримує послуги на сотні тисяч гривень, приховуючи від контрагента свою фактичну неплатоспроможність. Майно постачальника не переходить до винного, але фінансові втрати стають очевидними.

Яке значення мають документи

Договори, акти приймання-передачі, рахунки, податкові накладні та банківські документи часто відіграють ключову роль. Саме вони допомагають відокремити кримінальне правопорушення від звичайного порушення договірних зобов’язань.

🚨 Зверніть увагу! Первинна кваліфікація під час відкриття кримінального провадження може бути змінена після аналізу фінансових документів та результатів експертиз.

Коли яку статтю можуть застосувати

  • Якщо особа обманом отримала гроші, автомобіль, квартиру або інше майно й від самого початку не мала наміру виконувати свої обіцянки, насамперед перевіряють ознаки статті 190 КК України. У перші місяці розслідування особливу увагу приділяють листуванню, руху коштів і поведінці підозрюваного після отримання майна.
  • Якщо власник не втратив майно, але через обман зазнав значних фінансових збитків, оцінюють можливість застосування статті 192. Для цього аналізують характер договірних відносин і причини виникнення шкоди.
  • Якщо між сторонами виник звичайний спір щодо виконання договору без ознак злочинного умислу, справа може вирішуватися у цивільному або господарському судочинстві, а не в кримінальному процесі.

Висновок+контрольний список для правильної оцінки

  • Починайте з головного питання: чи отримав винний чуже майно. Саме ця відповідь часто визначає напрямок кваліфікації.
  • Перевіряйте початковий умисел. Якщо обман був запланований ще до укладення угоди, це має істотне значення.
  • Аналізуйте документи. Договори, платіжні доручення та електронне листування нерідко стають основними доказами.
  • Не плутайте невиконання договору із шахрайством. Прострочення платежу саме по собі не створює складу злочину.
  • Звертайте увагу на характер шкоди. За статтею 192 ключовим є саме заподіяння значних майнових збитків.
  • Оцінюйте поведінку сторін після укладення договору. Вона часто допомагає встановити справжній намір.
  • Не робіть висновків лише за сумою збитків. Юридичне значення мають усі обставини справи.
  • Якщо аналізуєте кримінальне провадження, насамперед з’ясуйте, чи відбулося заволодіння майном, чи лише виникла майнова шкода. Саме ця різниця найчастіше визначає правильну статтю Кримінального кодексу.

Відповідаю на часті запитання

Чи може звичайний борг перетворитися на шахрайство?

Як на мене, лише самого факту неповернення коштів недостатньо. Слідству потрібно довести, що людина ще під час отримання грошей не планувала виконувати свої обіцянки.

Чому поліція іноді відмовляє у відкритті провадження за статтею 190?

У багатьох випадках правоохоронці бачать ознаки цивільного спору, а не кримінального правопорушення. Якщо сторони уклали договір добросовісно, питання нерідко вирішується через суд у цивільному або господарському порядку.

Чи можна одночасно вимагати відшкодування збитків і звертатися до поліції?

Так. Цивільний позов про відшкодування шкоди та кримінальне провадження можуть існувати паралельно, якщо для цього є законні підстави.

Чим стаття 192 відрізняється від звичайного невиконання договору?

Я вважаю, що головна різниця полягає в наявності обману або зловживання довірою, які стали причиною значної майнової шкоди. Якщо таких ознак немає, спір часто розглядається за правилами цивільного чи господарського процесу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *