Різниця між резидентом та нерезидентом для цілей оподаткування

Людина працює віддалено з Іспанії, але отримує дохід в Україні. У якій країні сплачувати податки? Відповідь залежить не від громадянства, а від податкового статусу. Саме різниця між резидентом і нерезидентом визначає, які доходи оподатковуються та за якими правилами.

Основні відмінності

• Обсяг оподаткування. Резидент сплачує податки із доходів в Україні та за її межами. Нерезидент – лише з доходів, джерело яких знаходиться в Україні.
• Податковий статус. Резидент має постійний зв’язок з Україною. Нерезидент такого зв’язку не має або він недостатній.
• Критерії визначення. Резидентство встановлюють за правилами Податкового кодексу. Громадянство саме по собі не визначає податковий статус.
• Декларування. Резидент може декларувати іноземні доходи. Нерезидент декларує лише доходи, що підлягають оподаткуванню в Україні.
• Міжнародні договори. Для обох категорій можуть діяти угоди про уникнення подвійного оподаткування.

Хто вважається резидентом

Для цілей оподаткування резидентом є особа, яка відповідає критеріям, визначеним статтею 14 Податкового кодексу України. Закон враховує постійне місце проживання, центр життєвих інтересів, тривалість перебування в Україні (183 дні протягом року) та інші обставини.

Наприклад, громадянин України працює дистанційно на компанію з Канади, проживає у Львові понад 300 днів на рік, має тут сім’ю та житло. Попри отримання іноземного доходу, він, найімовірніше, залишатиметься податковим резидентом України.

“Резидент – фізична особа, яка має місце проживання в Україні…” – підпункт 14.1.213 Податкового кодексу України.

Саме тому податкове резидентство значно ширше поняття, ніж проста адреса реєстрації.

🔍 Зверніть увагу! Якщо кілька критеріїв суперечать один одному, закон передбачає послідовність їх оцінки, а не довільний вибір.

Хто є нерезидентом

Нерезидентом вважається фізична або юридична особа, яка не відповідає критеріям податкового резидентства України.

Наприклад, громадянин Польщі приїхав до Одеси на чотири місяці для монтажу обладнання вартістю 8 млн грн. Він отримує оплату від польської компанії, не має постійного житла в Україні та перебуває менше 183 днів. За таких умов він зазвичай розглядається як нерезидент для цілей українського оподаткування.

💡 До речі! Людина може бути громадянином України й водночас втратити статус податкового резидента, якщо виконуються умови, передбачені законом та міжнародними договорами.

Порівняльна таблиця

Критерій	Резидент	Нерезидент
Оподаткування	Світовий дохід	Доходи з України
Основний критерій	Центр життєвих інтересів	Відсутність критеріїв резидента
Правова база	ПКУ, ст. 14	ПКУ, ст. 14
Перебування понад 183 дні	Може підтверджувати статус	Зазвичай відсутнє
Іноземні доходи	Декларуються у визначених випадках	Зазвичай не декларуються в Україні
Міжнародні договори	Можуть застосовуватися	Також застосовуються
Приклад	ФОП із Києва	Іноземний консультант
Податковий облік	За правилами резидента	За правилами нерезидента

Типові помилки

• Плутати громадянство з податковим резидентством. Людина може мати український паспорт, але не бути податковим резидентом України.
• Рахувати лише кількість днів. Правило 183 днів не завжди є першим критерієм. Закон спочатку аналізує місце проживання та центр життєвих інтересів.
• Не перевіряти міжнародний договір. Якщо між державами укладена угода про уникнення подвійного оподаткування, порядок сплати податків може відрізнятися.
• Ігнорувати іноземні доходи. Для резидента вони можуть мати значення під час декларування навіть тоді, коли податок уже сплачено за кордоном.
• Автоматично вважати себе нерезидентом після переїзду. Сам факт виїзду з України ще не означає зміну податкового статусу.

⚡ Цікавий факт! У 2024-2026 роках питання податкового резидентства стало особливо актуальним через масове тимчасове проживання українців за кордоном.

Детальні відмінності у практиці

Центр життєвих інтересів часто важливіший за календар

Зі свого боку я помітив, що багато людей рахують лише кількість днів перебування. Але якщо сім’я, житло, основний бізнес і банківські рахунки залишаються в Україні, саме ці обставини можуть відігравати вирішальну роль.

🚨 Важливий момент! Якщо дві держави одночасно вважають особу своїм податковим резидентом, застосовуються правила міжнародної угоди про уникнення подвійного оподаткування.

Віддалена робота створює нові питання

У Харкові я аналізував ситуацію підприємця, який після переїзду до Чехії продовжив працювати на українських клієнтів. Протягом першого року він перебував за кордоном понад 220 днів, але центр його економічних інтересів залишався в Україні. Саме тому визначення статусу вимагало комплексного аналізу, а не лише підрахунку календарних днів.

Податкова адреса не вирішує все

Наявність зареєстрованого місця проживання в Україні ще не означає автоматичного резидентства. Мій досвід підказує, що люди нерідко переоцінюють роль прописки, хоча закон аналізує набагато більше критеріїв.

“Якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, її статус визначається за правилами Податкового кодексу та міжнародних договорів.” – Податковий кодекс України.

Саме тому в міжнародних ситуаціях аналіз майже завжди виходить за межі одного документа.

Як визначити свій податковий статус

• Якщо переїхали за кордон, уже в перші 30-60 днів зберіть інформацію про місце проживання, тривалість перебування, сімейні зв’язки та джерела доходів. Без цього складно оцінити податковий статус правильно.
• Якщо отримуєте зарплату або дохід одразу з двох країн, перевірте, чи укладено між ними угоду про уникнення подвійного оподаткування. Це допоможе уникнути повторної сплати одного й того самого податку.
• Якщо відкриваєте бізнес після переїзду, визначте податковий статус ще до першої декларації. Помилка на початку часто призводить до тривалого виправлення документів.

Висновок+контрольний список перед визначенням статусу

• Перевірте, де знаходиться ваш центр життєвих інтересів. Саме він часто має найбільше значення.
• Не орієнтуйтеся лише на громадянство. Податкові правила працюють інакше.
• Порахуйте фактичні дні перебування в Україні протягом року.
• Якщо отримуєте іноземний дохід, перевірте правила його декларування.
• Ознайомтеся з міжнародною угодою між країнами, якщо працюєте за кордоном.
• Зберігайте документи, які підтверджують місце проживання та джерела доходів.
• Якщо ситуація змінилася після переїзду, перегляньте свій податковий статус до подання декларації.
• У разі сумнівів оцінюйте всі критерії разом, а не окремо. Саме такий підхід відповідає логіці Податкового кодексу.

Відповідаю на часті запитання

Чи можна бути податковим резидентом двох країн одночасно?

Так, така ситуація трапляється. Я стикався з випадками, коли обидві держави вважали людину своїм резидентом. Тоді вирішальне значення мають положення міжнародної угоди про уникнення подвійного оподаткування.

Чи втрачається резидентство після одного року проживання за кордоном?

Не обов’язково. Сам по собі тривалий виїзд ще не означає автоматичної зміни статусу. Потрібно оцінити всі критерії, які перелічені в Податковому кодексі.

Чи впливає відкриття іноземного банківського рахунку на податкове резидентство?

Саме по собі – ні. Але в поєднанні з переїздом, новим місцем проживання та перенесенням бізнесу це може стати одним із додаткових факторів під час оцінки податкового статусу.

Чи потрібно повідомляти українську податкову про переїзд за кордон?

Це залежить від конкретної ситуації та зміни реєстраційних даних. Я рекомендую перевірити свої обов’язки ще до подання наступної податкової декларації, а не після отримання запиту від контролюючого органу.

Чи може ФОП бути нерезидентом України?

Так, окремі ситуації можливі. Але вони потребують уважного аналізу норм податкового законодавства та міжнародних договорів. Лише факту проживання за кордоном для такого висновку недостатньо.